leleka
» » Легенда про калину

Легенда про калину

Легенда про калинуЗ давніх часів червона калина увійшла в життя українців: у традиції, обряди, творчість, кулінарію і народну медицину. Для нашого народу кущ калини — це й оберіг, і цінні ліки з унікальними властивостями. Різні частини цієї рослини — кора, ягоди, квіти, гілки, кісточки — всі є цілющими.
Червона калина здавна була обов’язковою учасницею весільного обряду і вважалась «весільним деревом». Гілочками калини прикрашали хату, столи, весільні короваї, гостинці і одяг нареченої.
Калина як ознака дівочої вроди — одна з дванадцяти квітів в українському віночку. Калинові квіти та ягоди присутні і у традиційній вишивці — святкові жіночі сорочки та рушники прикрашали калиновими вишитими орнаментами. Калина стала справжнім улюбленим живим національним символом України!калинаДівчата у віночках з калиновими ягодами.
Про калину складено багато народних оповідань, казок, приказок та пісень. Її плоди стали символом мужності людей, що віддали своє життя в боротьбі за Україну. А ще про червону калину існує кілька легенд. Ось одна з них.
В одному селі юнак і красива дівчина покохали один одного. Якось покликав до себе батько хлопця і сказав: «Сину, прийшла пора тобі стати захисником рідного краю. Йди покозакуй, а коли повернешся — зіграємо весілля». Минув рік, потім ще один. Дівчина чекала, а хлопець не повертався…Калина - символ України.
Але на четвертий рік налетіла татарська орда на село. Люди захищалися як могли, боролися з усіх сил. Серед них був і старий козак — батько хлопця. І ось несподівано з натовпу татар з’явився мужній воїн. Старий козак підняв шаблю і несподівано застиг — він впізнав у воїні свого сина. «Як ти міг, сину мій, стати зрадником і привести чужинців у свій рідний край?» — крикнув приголомшений батько. «А що б я мав, залишаючись простим козаком?» — відповідав син.
Боляче поранили синівські слова старе серце батька. Не зміг він винести зради і підняв шаблю. Однак син виявився спритнішим… З хати вибігла дівчина, вона впізнала свого коханого. Та коли вона побачила його в чужинському одязі і поруч мертвого старого батька, вона все зрозуміла. Хлопець сказав, що повернувся за нею: «Ходімо зі мною, я так поспішав до тебе! Ти будеш у мене в золоті, в шовках ходити, оксамитом огортатися, самоцвітам радіти!».
Але дівчина відмовилась і вигукнула: «Жодна рука не торкнеться мене! Я належу рідній землі і вона мене захистить, а тебе — проклинаю, зраднику!»
У люті воїн заніс шаблю над головою і раптом застиг: дівчина перетворилася на кущ із білими запашними квітами, красивими і невинно чистими. Хлопець знову махнув шаблею, а кущ тільки злегка похитнувся і знову приріс до кореня — тільки замість білих квіток, немов краплі крові, заблищали червоні кетяги ягід. А листя тихенько шелестіло: «Проклинаю, проклинаю…».
В калини гіркі ягоди, як і доля дівчини. Але вони живлять і дають силу, здоров’я і підтримку тим, хто любить і шанує рідну землю.
28-10-2018, 09:07
21 переглядів
  
Шановний відвідувач, Ви увійшли на сайт як не зареєстрований користувач. Радимо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм логіном.
ДОДАТИ КОМЕНТАР
Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Текст коментаря:
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка лінкуВставка захищеного лінку Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Код: Включіть це зображення для відображення коду безпеки
оновити, якщо не видно коду
Введіть код: